| | |
| шепота́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шепота́тися, шепота́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шепочі́мося, шепочі́мось, шепочі́мся |
| 2 особа | шепочи́ся, шепочи́сь | шепочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепота́тимуся, шепота́тимусь | шепота́тимемося, шепота́тимемось, шепота́тимемся |
| 2 особа | шепота́тимешся | шепота́тиметеся, шепота́тиметесь |
| 3 особа | шепота́тиметься | шепота́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепочу́ся, шепочу́сь | шепо́чемося, шепо́чемось, шепо́чемся |
| 2 особа | шепо́чешся | шепо́четеся, шепо́четесь |
| 3 особа | шепо́четься | шепо́чуться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шепо́чучись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шепота́вся, шепота́всь | шепота́лися, шепота́лись |
| жін. р. | шепота́лася, шепота́лась |
| сер. р. | шепота́лося, шепота́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шепота́вшись |
