| | |
| шепота́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шепота́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шепочі́мо, шепочі́м |
| 2 особа | шепочи́ | шепочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепота́тиму | шепота́тимемо, шепота́тимем |
| 2 особа | шепота́тимеш | шепота́тимете |
| 3 особа | шепота́тиме | шепота́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепочу́ | шепо́чемо, шепо́чем |
| 2 особа | шепо́чеш | шепо́чете |
| 3 особа | шепо́че | шепо́чуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шепо́чучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шепота́в | шепота́ли |
| жін. р. | шепота́ла |
| сер. р. | шепота́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шепота́вши |
