| | |
| шепоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шепоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шепоті́мо, шепоті́м |
| 2 особа | шепоти́ | шепоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепоті́тиму | шепоті́тимемо, шепоті́тимем |
| 2 особа | шепоті́тимеш | шепоті́тимете |
| 3 особа | шепоті́тиме | шепоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепочу́ | шепотимо́, шепоти́м |
| 2 особа | шепоти́ш | шепотите́ |
| 3 особа | шепоти́ть | шепотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шепотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шепоті́в | шепоті́ли |
| жін. р. | шепоті́ла |
| сер. р. | шепоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шепоті́вши |
