| шкапува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шкапува́тий | шкапува́та | шкапува́те | шкапува́ті |
| родовий | шкапува́того | шкапува́тої | шкапува́того | шкапува́тих |
| давальний | шкапува́тому | шкапува́тій | шкапува́тому | шкапува́тим |
| знахідний | шкапува́того, шкапува́тий | шкапува́ту | шкапува́те | шкапува́тих, шкапува́ті |
| орудний | шкапува́тим | шкапува́тою | шкапува́тим | шкапува́тими |
| місцевий | на/у шкапува́тому, шкапува́тім | на/у шкапува́тій | на/у шкапува́тому, шкапува́тім | на/у шкапува́тих |
| [рідко] | ||||