| шни́порити – дієслово недоконаного виду | ||
| (нишпорити; розумітися на чомусь) | ||
| Інфінітив | шни́порити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шни́порімо, шни́порім | |
| 2 особа | шни́пори | шни́поріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шни́поритиму | шни́поритимемо, шни́поритимем |
| 2 особа | шни́поритимеш | шни́поритимете |
| 3 особа | шни́поритиме | шни́поритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шни́порю | шни́поримо, шни́порим |
| 2 особа | шни́пориш | шни́порите |
| 3 особа | шни́порить | шни́порять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шни́порячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шни́порив | шни́порили |
| жін. р. | шни́порила | |
| сер. р. | шни́порило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шни́поривши | ||