| шпе́тний1 – прикметник | ||||
| (бридкий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шпе́тний | шпе́тна | шпе́тне | шпе́тні |
| родовий | шпе́тного | шпе́тної | шпе́тного | шпе́тних |
| давальний | шпе́тному | шпе́тній | шпе́тному | шпе́тним |
| знахідний | шпе́тний, шпе́тного | шпе́тну | шпе́тне | шпе́тні, шпе́тних |
| орудний | шпе́тним | шпе́тною | шпе́тним | шпе́тними |
| місцевий | на/у шпе́тному, шпе́тнім | на/у шпе́тній | на/у шпе́тному, шпе́тнім | на/у шпе́тних |
| [діал.] | ||||