| | |
| шпигува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (начиняти шпиком; дорікати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шпигува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шпигу́ймо |
| 2 особа | шпигу́й | шпигу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шпигува́тиму | шпигува́тимемо, шпигува́тимем |
| 2 особа | шпигува́тимеш | шпигува́тимете |
| 3 особа | шпигува́тиме | шпигува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шпигу́ю | шпигу́ємо, шпигу́єм |
| 2 особа | шпигу́єш | шпигу́єте |
| 3 особа | шпигу́є | шпигу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шпигу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шпигува́в | шпигува́ли |
| жін. р. | шпигува́ла |
| сер. р. | шпигува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| шпиго́ваний |
| Безособова форма |
| шпиго́вано |
| Дієприслівник |
| шпигува́вши |
