| шпи́рити – дієслово недоконаного виду | ||
| (високо підносити голову; пишатися) | ||
| Інфінітив | шпи́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шпи́рмо | |
| 2 особа | шпир | шпи́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шпи́ритиму | шпи́ритимемо, шпи́ритимем |
| 2 особа | шпи́ритимеш | шпи́ритимете |
| 3 особа | шпи́ритиме | шпи́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шпи́рю | шпи́римо, шпи́рим |
| 2 особа | шпи́риш | шпи́рите |
| 3 особа | шпи́рить | шпи́рять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шпи́рячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шпи́рив | шпи́рили |
| жін. р. | шпи́рила | |
| сер. р. | шпи́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шпи́ривши | ||