| | |
| шпи́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (високо підносити голову; пишатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шпи́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шпи́рмо |
| 2 особа | шпир | шпи́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шпи́ритиму | шпи́ритимемо, шпи́ритимем |
| 2 особа | шпи́ритимеш | шпи́ритимете |
| 3 особа | шпи́ритиме | шпи́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шпи́рю | шпи́римо, шпи́рим |
| 2 особа | шпи́риш | шпи́рите |
| 3 особа | шпи́рить | шпи́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шпи́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шпи́рив | шпи́рили |
| жін. р. | шпи́рила |
| сер. р. | шпи́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шпи́ривши |
