| штикови́й1 – прикметник | ||||
| (від: штик – багнет) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | штикови́й | штикова́ | штикове́ | штикові́ |
| родовий | штиково́го | штиково́ї | штиково́го | штикови́х |
| давальний | штиково́му | штикові́й | штиково́му | штикови́м |
| знахідний | штикови́й | штикову́ | штикове́ | штикові́ |
| орудний | штикови́м | штиково́ю | штикови́м | штикови́ми |
| місцевий | на/у штиково́му, штикові́м | на/у штикові́й | на/у штиково́му, штикові́м | на/у штикови́х |