| штимова́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | штимова́тий | штимова́та | штимова́те | штимова́ті |
| родовий | штимова́того | штимова́тої | штимова́того | штимова́тих |
| давальний | штимова́тому | штимова́тій | штимова́тому | штимова́тим |
| знахідний | штимова́тий, штимова́того | штимова́ту | штимова́те | штимова́ті, штимова́тих |
| орудний | штимова́тим | штимова́тою | штимова́тим | штимова́тими |
| місцевий | на/у штимова́тому, штимова́тім | на/у штимова́тій | на/у штимова́тому, штимова́тім | на/у штимова́тих |