| штукарюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | штукарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | штукарю́ймо | |
| 2 особа | штукарю́й | штукарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | штукарюва́тиму | штукарюва́тимемо, штукарюва́тимем |
| 2 особа | штукарюва́тимеш | штукарюва́тимете |
| 3 особа | штукарюва́тиме | штукарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | штукарю́ю | штукарю́ємо, штукарю́єм |
| 2 особа | штукарю́єш | штукарю́єте |
| 3 особа | штукарю́є | штукарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| штукарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | штукарюва́в | штукарюва́ли |
| жін. р. | штукарюва́ла | |
| сер. р. | штукарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| штукарюва́вши | ||