| | |
| штурля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | штурля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | штурля́ймо |
| 2 особа | штурля́й | штурля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | штурля́тиму | штурля́тимемо, штурля́тимем |
| 2 особа | штурля́тимеш | штурля́тимете |
| 3 особа | штурля́тиме | штурля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | штурля́ю | штурля́ємо, штурля́єм |
| 2 особа | штурля́єш | штурля́єте |
| 3 особа | штурля́є | штурля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| штурля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | штурля́в | штурля́ли |
| жін. р. | штурля́ла |
| сер. р. | штурля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| штурля́вши |
