| | |
| щеголя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щеголя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щеголя́ймо |
| 2 особа | щеголя́й | щеголя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щеголя́тиму | щеголя́тимемо, щеголя́тимем |
| 2 особа | щеголя́тимеш | щеголя́тимете |
| 3 особа | щеголя́тиме | щеголя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щеголя́ю | щеголя́ємо, щеголя́єм |
| 2 особа | щеголя́єш | щеголя́єте |
| 3 особа | щеголя́є | щеголя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щеголя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щеголя́в | щеголя́ли |
| жін. р. | щеголя́ла |
| сер. р. | щеголя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| щеголя́вши |
