| щелепа́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щелепа́тий | щелепа́та | щелепа́те | щелепа́ті |
| родовий | щелепа́того | щелепа́тої | щелепа́того | щелепа́тих |
| давальний | щелепа́тому | щелепа́тій | щелепа́тому | щелепа́тим |
| знахідний | щелепа́тий, щелепа́того | щелепа́ту | щелепа́те | щелепа́ті, щелепа́тих |
| орудний | щелепа́тим | щелепа́тою | щелепа́тим | щелепа́тими |
| місцевий | на/у щелепа́тому, щелепа́тім | на/у щелепа́тій | на/у щелепа́тому, щелепа́тім | на/у щелепа́тих |