| щем’я́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щем’я́чий | щем’я́ча | щем’я́че | щем’я́чі |
| родовий | щем’я́чого | щем’я́чої | щем’я́чого | щем’я́чих |
| давальний | щем’я́чому | щем’я́чій | щем’я́чому | щем’я́чим |
| знахідний | щем’я́чий, щем’я́чого | щем’я́чу | щем’я́че | щем’я́чі, щем’я́чих |
| орудний | щем’я́чим | щем’я́чою | щем’я́чим | щем’я́чими |
| місцевий | на/у щем’я́чому, щем’я́чім | на/у щем’я́чій | на/у щем’я́чому, щем’я́чім | на/у щем’я́чих |