| щемі́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | щемі́ння | щемі́ння |
| родовий | щемі́ння | щемі́нь |
| давальний | щемі́нню | щемі́нням |
| знахідний | щемі́ння | щемі́ння |
| орудний | щемі́нням | щемі́ннями |
| місцевий | на/у щемі́нні, щемі́нню | на/у щемі́ннях |
| кличний | щемі́ння* | щемі́ння* |