| | |
| ще́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (прищеплювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ще́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ще́плюймо |
| 2 особа | ще́плюй | ще́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ще́плюватиму | ще́плюватимемо, ще́плюватимем |
| 2 особа | ще́плюватимеш | ще́плюватимете |
| 3 особа | ще́плюватиме | ще́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ще́плюю | ще́плюємо, ще́плюєм |
| 2 особа | ще́плюєш | ще́плюєте |
| 3 особа | ще́плює | ще́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ще́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ще́плював | ще́плювали |
| жін. р. | ще́плювала |
| сер. р. | ще́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ще́плювавши |
