| | | | |
| щонайуві́чливіший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | щонайуві́чливіший | щонайуві́чливіша | щонайуві́чливіше | щонайуві́чливіші |
| родовий | щонайуві́чливішого | щонайуві́чливішої | щонайуві́чливішого | щонайуві́чливіших |
| давальний | щонайуві́чливішому | щонайуві́чливішій | щонайуві́чливішому | щонайуві́чливішим |
| знахідний | щонайуві́чливішого, щонайуві́чливіший | щонайуві́чливішу | щонайуві́чливіше | щонайуві́чливіших, щонайуві́чливіші |
| орудний | щонайуві́чливішим | щонайуві́чливішою | щонайуві́чливішим | щонайуві́чливішими |
| місцевий | на/у щонайуві́чливішому, щонайуві́чливішім | на/у щонайуві́чливішій | на/у щонайуві́чливішому, щонайуві́чливішім | на/у щонайуві́чливіших |