| | | | |
| щонайуродли́віший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | щонайуродли́віший | щонайуродли́віша | щонайуродли́віше | щонайуродли́віші |
| родовий | щонайуродли́вішого | щонайуродли́вішої | щонайуродли́вішого | щонайуродли́віших |
| давальний | щонайуродли́вішому | щонайуродли́вішій | щонайуродли́вішому | щонайуродли́вішим |
| знахідний | щонайуродли́віший, щонайуродли́вішого | щонайуродли́вішу | щонайуродли́віше | щонайуродли́віші, щонайуродли́віших |
| орудний | щонайуродли́вішим | щонайуродли́вішою | щонайуродли́вішим | щонайуродли́вішими |
| місцевий | на/у щонайуродли́вішому, щонайуродли́вішім | на/у щонайуродли́вішій | на/у щонайуродли́вішому, щонайуродли́вішім | на/у щонайуродли́віших |
