| щу́литися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | щу́литися, щу́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | щу́льмося, щу́льмось | |
| 2 особа | щу́лься | щу́льтеся, щу́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щу́литимуся, щу́литимусь | щу́литимемося, щу́литимемось, щу́литимемся |
| 2 особа | щу́литимешся | щу́литиметеся, щу́литиметесь |
| 3 особа | щу́литиметься | щу́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щу́люся, щу́люсь | щу́лимося, щу́лимось, щу́лимся |
| 2 особа | щу́лишся | щу́литеся, щу́литесь |
| 3 особа | щу́литься | щу́ляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| щу́лячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | щу́лився, щу́ливсь | щу́лилися, щу́лились |
| жін. р. | щу́лилася, щу́лилась | |
| сер. р. | щу́лилося, щу́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| щу́лившись | ||