| щу́лити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | щу́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | щу́льмо | |
| 2 особа | щуль | щу́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щу́литиму | щу́литимемо, щу́литимем |
| 2 особа | щу́литимеш | щу́литимете |
| 3 особа | щу́литиме | щу́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щу́лю | щу́лимо, щу́лим |
| 2 особа | щу́лиш | щу́лите |
| 3 особа | щу́лить | щу́лять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| щу́лячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | щу́лив | щу́лили |
| жін. р. | щу́лила | |
| сер. р. | щу́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| щу́ливши | ||