щупакі́в – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | щупакі́в | щупако́ва | щупако́ве | щупако́ві |
родовий | щупако́вого | щупако́вої | щупако́вого | щупако́вих |
давальний | щупако́вому | щупако́вій | щупако́вому | щупако́вим |
знахідний | щупакі́в, щупако́вого | щупако́ву | щупако́ве | щупако́ві, щупако́вих |
орудний | щупако́вим | щупако́вою | щупако́вим | щупако́вими |
місцевий | на/у щупако́вому, щупако́вім | на/у щупако́вій | на/у щупако́вому, щупако́вім | на/у щупако́вих |