щупта́ти – дієслово недоконаного виду | ||
(щупати) | ||
Інфінітив | щупта́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | щупчі́мо, щупчі́м | |
2 особа | щупчи́ | щупчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | щупта́тиму | щупта́тимемо, щупта́тимем |
2 особа | щупта́тимеш | щупта́тимете |
3 особа | щупта́тиме | щупта́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | щупчу́ | щупче́мо, щупче́м |
2 особа | щупче́ш | щупче́те |
3 особа | щупче́ | щупчу́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
щупчу́чи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | щупта́в | щупта́ли |
жін. р. | щупта́ла | |
сер. р. | щупта́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
щупта́вши | ||
[діал.] |