щури́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | щури́ний | щури́на | щури́не | щури́ні |
родовий | щури́ного | щури́ної | щури́ного | щури́них |
давальний | щури́ному | щури́ній | щури́ному | щури́ним |
знахідний | щури́ний, щури́ного | щури́ну | щури́не | щури́ні, щури́них |
орудний | щури́ним | щури́ною | щури́ним | щури́ними |
місцевий | на/у щури́ному, щури́нім | на/у щури́ній | на/у щури́ному, щури́нім | на/у щури́них |