| щуро́вицький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щуро́вицький | щуро́вицька | щуро́вицьке | щуро́вицькі |
| родовий | щуро́вицького | щуро́вицької | щуро́вицького | щуро́вицьких |
| давальний | щуро́вицькому | щуро́вицькій | щуро́вицькому | щуро́вицьким |
| знахідний | щуро́вицький, щуро́вицького | щуро́вицьку | щуро́вицьке | щуро́вицькі, щуро́вицьких |
| орудний | щуро́вицьким | щуро́вицькою | щуро́вицьким | щуро́вицькими |
| місцевий | на/у щуро́вицькому, щуро́вицькім | на/у щуро́вицькій | на/у щуро́вицькому, щуро́вицькім | на/у щуро́вицьких |