| | |
| щілюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щілюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щілю́ймо |
| 2 особа | щілю́й | щілю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щілюва́тиму | щілюва́тимемо, щілюва́тимем |
| 2 особа | щілюва́тимеш | щілюва́тимете |
| 3 особа | щілюва́тиме | щілюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | щілю́ю | щілю́ємо, щілю́єм |
| 2 особа | щілю́єш | щілю́єте |
| 3 особа | щілю́є | щілю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щілю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щілюва́в | щілюва́ли |
| жін. р. | щілюва́ла |
| сер. р. | щілюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| щільо́ваний |
| Безособова форма |
| щільо́вано |
| Дієприслівник |
| щілюва́вши |
