| | |
| щіти́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (чесати щіткою пряжу) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щіти́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щіті́мо, щіті́м |
| 2 особа | щіти́ | щіті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щіти́тиму | щіти́тимемо, щіти́тимем |
| 2 особа | щіти́тимеш | щіти́тимете |
| 3 особа | щіти́тиме | щіти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щічу́ | щіти́мо, щіти́м |
| 2 особа | щіти́ш | щіти́те |
| 3 особа | щіти́ть | щітя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щітя́чи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щіти́в | щіти́ли |
| жін. р. | щіти́ла |
| сер. р. | щіти́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| щіти́вши |
