ювелі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ювелі́рний | ювелі́рна | ювелі́рне | ювелі́рні |
родовий | ювелі́рного | ювелі́рної | ювелі́рного | ювелі́рних |
давальний | ювелі́рному | ювелі́рній | ювелі́рному | ювелі́рним |
знахідний | ювелі́рний, ювелі́рного | ювелі́рну | ювелі́рне | ювелі́рні, ювелі́рних |
орудний | ювелі́рним | ювелі́рною | ювелі́рним | ювелі́рними |
місцевий | на/в ювелі́рному, ювелі́рнім | на/в ювелі́рній | на/в ювелі́рному, ювелі́рнім | на/в ювелі́рних |