| | |
| юртува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (хвилювати; збуджувати, викликати гнів, роздратування; бути в збудженому стані) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | юртува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | юрту́ймо |
| 2 особа | юрту́й | юрту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юртува́тиму | юртува́тимемо, юртува́тимем |
| 2 особа | юртува́тимеш | юртува́тимете |
| 3 особа | юртува́тиме | юртува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юрту́ю | юрту́ємо, юрту́єм |
| 2 особа | юрту́єш | юрту́єте |
| 3 особа | юрту́є | юрту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| юрту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | юртува́в | юртува́ли |
| жін. р. | юртува́ла |
| сер. р. | юртува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| юртува́вши |
