| юстува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | юстува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | юсту́ймо | |
| 2 особа | юсту́й | юсту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | юстува́тиму | юстува́тимемо, юстува́тимем |
| 2 особа | юстува́тимеш | юстува́тимете |
| 3 особа | юстува́тиме | юстува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | юсту́ю | юсту́ємо, юсту́єм |
| 2 особа | юсту́єш | юсту́єте |
| 3 особа | юсту́є | юсту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| юсту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | юстува́в | юстува́ли |
| жін. р. | юстува́ла | |
| сер. р. | юстува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| юсто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| юсто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| юстува́вши | ||