| яду́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | яду́чий | яду́ча | яду́че | яду́чі |
| родовий | яду́чого | яду́чої | яду́чого | яду́чих |
| давальний | яду́чому | яду́чій | яду́чому | яду́чим |
| знахідний | яду́чий, яду́чого | яду́чу | яду́че | яду́чі, яду́чих |
| орудний | яду́чим | яду́чою | яду́чим | яду́чими |
| місцевий | на/в яду́чому, яду́чім | на/в яду́чій | на/в яду́чому, яду́чім | на/в яду́чих |