| язико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | язико́вий | язико́ва | язико́ве | язико́ві |
| родовий | язико́вого | язико́вої | язико́вого | язико́вих |
| давальний | язико́вому | язико́вій | язико́вому | язико́вим |
| знахідний | язико́вий, язико́вого | язико́ву | язико́ве | язико́ві, язико́вих |
| орудний | язико́вим | язико́вою | язико́вим | язико́вими |
| місцевий | на/в язико́вому, язико́вім | на/в язико́вій | на/в язико́вому, язико́вім | на/в язико́вих |