Я́нчин – прикметник | ||||
(від: Я”нка) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Я́нчин | Я́нчина | Я́нчине | Я́нчині |
родовий | Я́нчиного | Я́нчиної | Я́нчиного | Я́нчиних |
давальний | Я́нчиному | Я́нчиній | Я́нчиному | Я́нчиним |
знахідний | Я́нчин, Я́нчиного | Я́нчину | Я́нчине | Я́нчині, Я́нчиних |
орудний | Я́нчиним | Я́нчиною | Я́нчиним | Я́нчиними |
місцевий | на/в Я́нчиному, Я́нчинім | на/в Я́нчиній | на/в Я́нчиному, Я́нчинім | на/в Я́нчиних |