Результати пошуку слова: Бо ж

 Та хутче ж бо, хутче! … –  Та зажди ж бо трохи: наїде такого, що й не потовпляться. … –  Покиньте ж бо, покиньте, бабуню, плести! … Та хутенько ж бо, Усте! … Iди ж бо, йди! … –  Ах, боже ж мiй милостивий! … Годi ж бо, годi! … Оце ж бо!  … –  То ж бо й не в теє! … –  Оце ж бо якi ви смутнi!  … То ж бо й був чудний!

уже́ ж бо – словосполучення незмінювана словникова одиниця

вже́ ж бо – словосполучення незмінювана словникова одиниця

…Я й справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись, злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була — як на долоні. … Бо ж вигадано тільки для нього. … А другий сікався до всіх, що квітка не українське слово, треба, мовляв, вживати “квіт”, бо ж Мазепа писав Кочубеївні “Квіте мій рожевий”.

бо ж – сполучник з часткою незмінювана словникова одиниця

Бо ж – послідовно – перша: Чумак, Михайличенко і т. … «енком» (бо ж йому цього тільки й треба!), … Бо ж з такою убійчою логікою може вилазити в часописи тільки безсмертна, нахабна «Просвіта». … Бо ж справа не в тому, що нам доведеться довго ще повозитись з плугами, справа в тому, що художня фантазія «енка» далі трактора ніяк не йде.

Але… Боже, ще ж тільки десята година ранку! … Бо ж недарма кажуть: не так тії вороги, як добрії люди. … Зате ми – мудріші, бо ми – жінки. … Ви ж бо знаєте, що я заміж виходжу? … Бо ви – жертва… Вас виправдають. … Бо, на жаль, прибрати її тихо з дороги або просто зарізати не пощастило… Га?

Добре я бачу твою ледачу вдачу, та я тобi пробачу, бо я ж тебе люблю! … вродою вдався, а ще ж бо я долi не дiждався. … Та ти ж бо вже не заважай! … Ми ж бо не знали, що тута гостi, ми б не зринали iз глибокостi… Ой нене, сум! … або ж я бороню? … бо нашi ж геть у стайнi попеклися! … Бо що ж тепера з тебе?

Тільки мати вперто казала — молодик, доки сама в це не повірила: відомо ж бо, що молодик — то на долю, а недобір — тим він і недобір, що наводить на лихі сни… … і люди, як завжди, все й бачили, бо ж від їхнього ока нічого не сховається, — … чи ж йому не болить? … Чи ж йому не кривдно було, що Бог його працею знехтував, а Авеля злюбив?

Бо ж доброго мало виходить, коли мамам заважають смажити тюфтельки. … – Думаю, що п’ятдесят ере,- хитро відповіла Бетащ – Ото ж бо! … – Ну ж бо, закладімось! … Додому вони йшли разом, як завжди, і Малий тішився, бо ж Крістер і Гунілла теж були вже знайомі з Карлсоном. … – Але ж Боссе й Бетан народилися в Мальме?