Результати пошуку слова: Бо ж

 Та хутче ж бо, хутче! … –  Та зажди ж бо трохи: наїде такого, що й не потовпляться. … –  Покиньте ж бо, покиньте, бабуню, плести! … Та хутенько ж бо, Усте! … Iди ж бо, йди! … Та кричить же то, боже! … –  Ох, боже ж мiй!  … –  Ах, боже ж мiй милостивий! … Годi ж бо, годi! … Оце ж бо!  … –  То ж бо й не в теє!

уже́ ж бо – словосполучення незмінювана словникова одиниця

вже́ ж бо – словосполучення незмінювана словникова одиниця

— Я й кажу: треба випити, бо ж однаково: хаос! … …Я й справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись, злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була — як на долоні. … Пиляли дерево, годували худобу, молилися суворому богу — так і жили, самі теж суворі, неговіркі, тяжкодумні. … Вода в умивальничку, мабуть, зігрілася, бо грубка ж натоплена.

бо ж – сполучник з часткою незмінювана словникова одиниця

Бо ж – послідовно – перша: Чумак, Михайличенко і т. … Живе м'ясо гадюкою звивалось, напруджувалось і розходилось в усі боки! … Та й де вам угадати, бо ж ви добре знаєте, що селянське «загальне зібрання» не тільки від пачки, але й од одного поганенького вистрілу розбіжиться. … «енком» (бо ж йому цього тільки й треба!),

Треба шукати їй заміну… От вже й гомонить сама із собою… Але ж бо… І тут тільки Віорелія Віорелівна вздріла на лавочці під розлогим кущем ясмину довгі засмаглі жіночі ніжки у білих модельних босоніжках. … Але… Боже, ще ж тільки десята година ранку! … Бо ж недарма кажуть: не так тії вороги, як добрії люди.

Тодi ж i я на бороду заклявся, що дядько Лев i вся його рiдня повiк безпечнi будуть в сьому лiсi. … Л у к а ш (смiючись) Та треба по-тутешньому навчитись, бо маю ж тута лiтувати. … Вже не прибiднюйся, бо й ми чували про вашi танцi, жарти та зальоти! … вродою вдався, а ще ж бо я долi не дiждався. … Та ти ж бо вже не заважай!

Тільки мати вперто казала — молодик, доки сама в це не повірила: відомо ж бо, що молодик — то на долю, а недобір — тим він і недобір, що наводить на лихі сни… … — або ж, або, звісна річ, молитися Богу й чекати, покіль та сила, що була тобі про себе по свойому прозвістила, зволить нарешті оприявнитися сама.

Бо ж доброго мало виходить, коли мамам заважають смажити тюфтельки. … – Думаю, що п’ятдесят ере,- хитро відповіла Бетащ – Ото ж бо! … Бо ж кожному цікаво глянути на намет. … – Ну ж бо, закладімось! … – сказав Малий.- Йому, певне, болить животик, – … Боссе і Бетан, на жаль, щойно кудись пішли, зате хоч мама й тато сиділи у вітальні.