яри́жний1 – прикметник | ||||
(від: яри”жка – служитель в Московській Русі) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | яри́жний | яри́жна | яри́жне | яри́жні |
родовий | яри́жного | яри́жної | яри́жного | яри́жних |
давальний | яри́жному | яри́жній | яри́жному | яри́жним |
знахідний | яри́жний, яри́жного | яри́жну | яри́жне | яри́жні, яри́жних |
орудний | яри́жним | яри́жною | яри́жним | яри́жними |
місцевий | на/в яри́жному, яри́жнім | на/в яри́жній | на/в яри́жному, яри́жнім | на/в яри́жних |