ясночо́лий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ясночо́лий | ясночо́ла | ясночо́ле | ясночо́лі |
родовий | ясночо́лого | ясночо́лої | ясночо́лого | ясночо́лих |
давальний | ясночо́лому | ясночо́лій | ясночо́лому | ясночо́лим |
знахідний | ясночо́лого, ясночо́лий | ясночо́лу | ясночо́ле | ясночо́лих, ясночо́лі |
орудний | ясночо́лим | ясночо́лою | ясночо́лим | ясночо́лими |
місцевий | на/в ясночо́лому, ясночо́лім | на/в ясночо́лій | на/в ясночо́лому, ясночо́лім | на/в ясночо́лих |
[поет.] |