євгені́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | євгені́чний | євгені́чна | євгені́чне | євгені́чні |
родовий | євгені́чного | євгені́чної | євгені́чного | євгені́чних |
давальний | євгені́чному | євгені́чній | євгені́чному | євгені́чним |
знахідний | євгені́чний | євгені́чну | євгені́чне | євгені́чні |
орудний | євгені́чним | євгені́чною | євгені́чним | євгені́чними |
місцевий | на/в євгені́чному, євгені́чнім | на/в євгені́чній | на/в євгені́чному, євгені́чнім | на/в євгені́чних |