| | |
| європеїзува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | європеїзува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | європеїзу́ймо |
| 2 особа | європеїзу́й | європеїзу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | європеїзува́тиму | європеїзува́тимемо, європеїзува́тимем |
| 2 особа | європеїзува́тимеш | європеїзува́тимете |
| 3 особа | європеїзува́тиме | європеїзува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | європеїзу́ю | європеїзу́ємо, європеїзу́єм |
| 2 особа | європеїзу́єш | європеїзу́єте |
| 3 особа | європеїзу́є | європеїзу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| європеїзу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | європеїзува́в | європеїзува́ли |
| жін. р. | європеїзува́ла |
| сер. р. | європеїзува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| європеїзо́ваний |
| Безособова форма |
| європеїзо́вано |
| Дієприслівник |
| європеїзува́вши |
