| єдинові́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | єдинові́рний | єдинові́рна | єдинові́рне | єдинові́рні |
| родовий | єдинові́рного | єдинові́рної | єдинові́рного | єдинові́рних |
| давальний | єдинові́рному | єдинові́рній | єдинові́рному | єдинові́рним |
| знахідний | єдинові́рний, єдинові́рного | єдинові́рну | єдинові́рне | єдинові́рні, єдинові́рних |
| орудний | єдинові́рним | єдинові́рною | єдинові́рним | єдинові́рними |
| місцевий | на/в єдинові́рному, єдинові́рнім | на/в єдинові́рній | на/в єдинові́рному, єдинові́рнім | на/в єдинові́рних |