| єдиноро́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | єдиноро́дний | єдиноро́дна | єдиноро́дне | єдиноро́дні |
| родовий | єдиноро́дного | єдиноро́дної | єдиноро́дного | єдиноро́дних |
| давальний | єдиноро́дному | єдиноро́дній | єдиноро́дному | єдиноро́дним |
| знахідний | єдиноро́дний, єдиноро́дного | єдиноро́дну | єдиноро́дне | єдиноро́дні, єдиноро́дних |
| орудний | єдиноро́дним | єдиноро́дною | єдиноро́дним | єдиноро́дними |
| місцевий | на/в єдиноро́дному, єдиноро́днім | на/в єдиноро́дній | на/в єдиноро́дному, єдиноро́днім | на/в єдиноро́дних |