| | |
| єзуї́тствувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | єзуї́тствувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | єзуї́тствуймо |
| 2 особа | єзуї́тствуй | єзуї́тствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | єзуї́тствуватиму | єзуї́тствуватимемо, єзуї́тствуватимем |
| 2 особа | єзуї́тствуватимеш | єзуї́тствуватимете |
| 3 особа | єзуї́тствуватиме | єзуї́тствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | єзуї́тствую | єзуї́тствуємо, єзуї́тствуєм |
| 2 особа | єзуї́тствуєш | єзуї́тствуєте |
| 3 особа | єзуї́тствує | єзуї́тствують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| єзуї́тствуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | єзуї́тствував | єзуї́тствували |
| жін. р. | єзуї́тствувала |
| сер. р. | єзуї́тствувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| єзуї́тствувавши |
