єхи́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | єхи́дний | єхи́дна | єхи́дне | єхи́дні |
родовий | єхи́дного | єхи́дної | єхи́дного | єхи́дних |
давальний | єхи́дному | єхи́дній | єхи́дному | єхи́дним |
знахідний | єхи́дний, єхи́дного | єхи́дну | єхи́дне | єхи́дні, єхи́дних |
орудний | єхи́дним | єхи́дною | єхи́дним | єхи́дними |
місцевий | на/в єхи́дному, єхи́днім | на/в єхи́дній | на/в єхи́дному, єхи́днім | на/в єхи́дних |