| | | | |
| ідеолекти́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ідеолекти́чний | ідеолекти́чна | ідеолекти́чне | ідеолекти́чні |
| родовий | ідеолекти́чного | ідеолекти́чної | ідеолекти́чного | ідеолекти́чних |
| давальний | ідеолекти́чному | ідеолекти́чній | ідеолекти́чному | ідеолекти́чним |
| знахідний | ідеолекти́чний | ідеолекти́чну | ідеолекти́чне | ідеолекти́чні |
| орудний | ідеолекти́чним | ідеолекти́чною | ідеолекти́чним | ідеолекти́чними |
| місцевий | на/в ідеолекти́чному, ідеолекти́чнім | на/в ідеолекти́чній | на/в ідеолекти́чному, ідеолекти́чнім | на/в ідеолекти́чних |