| | | | |
| ідіотизо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ідіотизо́ваний | ідіотизо́вана | ідіотизо́ване | ідіотизо́вані |
| родовий | ідіотизо́ваного | ідіотизо́ваної | ідіотизо́ваного | ідіотизо́ваних |
| давальний | ідіотизо́ваному | ідіотизо́ваній | ідіотизо́ваному | ідіотизо́ваним |
| знахідний | ідіотизо́ваного, ідіотизо́ваний | ідіотизо́вану | ідіотизо́ване | ідіотизо́ваних, ідіотизо́вані |
| орудний | ідіотизо́ваним | ідіотизо́ваною | ідіотизо́ваним | ідіотизо́ваними |
| місцевий | на/в ідіотизо́ваному, ідіотизо́ванім | на/в ідіотизо́ваній | на/в ідіотизо́ваному, ідіотизо́ванім | на/в ідіотизо́ваних |
