Ізабе́ллин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Ізабе́ллин | Ізабе́ллина | Ізабе́ллине | Ізабе́ллині |
родовий | Ізабе́ллиного | Ізабе́ллиної | Ізабе́ллиного | Ізабе́ллиних |
давальний | Ізабе́ллиному | Ізабе́ллиній | Ізабе́ллиному | Ізабе́ллиним |
знахідний | Ізабе́ллин, Ізабе́ллиного | Ізабе́ллину | Ізабе́ллине | Ізабе́ллині, Ізабе́ллиних |
орудний | Ізабе́ллиним | Ізабе́ллиною | Ізабе́ллиним | Ізабе́ллиними |
місцевий | на/в Ізабе́ллиному, Ізабе́ллинім | на/в Ізабе́ллиній | на/в Ізабе́ллиному, Ізабе́ллинім | на/в Ізабе́ллиних |