| | |
| ізолюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ізолюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ізолю́ймо |
| 2 особа | ізолю́й | ізолю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ізолюва́тиму | ізолюва́тимемо, ізолюва́тимем |
| 2 особа | ізолюва́тимеш | ізолюва́тимете |
| 3 особа | ізолюва́тиме | ізолюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ізолю́ю | ізолю́ємо, ізолю́єм |
| 2 особа | ізолю́єш | ізолю́єте |
| 3 особа | ізолю́є | ізолю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ізолю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ізолюва́в | ізолюва́ли |
| жін. р. | ізолюва́ла |
| сер. р. | ізолюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ізольо́ваний |
| Безособова форма |
| ізольо́вано |
| Дієприслівник |
| ізолюва́вши |
