| ізоме́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ізоме́рний | ізоме́рна | ізоме́рне | ізоме́рні |
| родовий | ізоме́рного | ізоме́рної | ізоме́рного | ізоме́рних |
| давальний | ізоме́рному | ізоме́рній | ізоме́рному | ізоме́рним |
| знахідний | ізоме́рний | ізоме́рну | ізоме́рне | ізоме́рні |
| орудний | ізоме́рним | ізоме́рною | ізоме́рним | ізоме́рними |
| місцевий | на/в ізоме́рному, ізоме́рнім | на/в ізоме́рній | на/в ізоме́рному, ізоме́рнім | на/в ізоме́рних |