| | | | |
| ізоферме́нтний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ізоферме́нтний | ізоферме́нтна | ізоферме́нтне | ізоферме́нтні |
| родовий | ізоферме́нтного | ізоферме́нтної | ізоферме́нтного | ізоферме́нтних |
| давальний | ізоферме́нтному | ізоферме́нтній | ізоферме́нтному | ізоферме́нтним |
| знахідний | ізоферме́нтний | ізоферме́нтну | ізоферме́нтне | ізоферме́нтні |
| орудний | ізоферме́нтним | ізоферме́нтною | ізоферме́нтним | ізоферме́нтними |
| місцевий | на/в ізоферме́нтному, ізоферме́нтнім | на/в ізоферме́нтній | на/в ізоферме́нтному, ізоферме́нтнім | на/в ізоферме́нтних |
