| ізохо́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ізохо́рний | ізохо́рна | ізохо́рне | ізохо́рні |
| родовий | ізохо́рного | ізохо́рної | ізохо́рного | ізохо́рних |
| давальний | ізохо́рному | ізохо́рній | ізохо́рному | ізохо́рним |
| знахідний | ізохо́рний | ізохо́рну | ізохо́рне | ізохо́рні |
| орудний | ізохо́рним | ізохо́рною | ізохо́рним | ізохо́рними |
| місцевий | на/в ізохо́рному, ізохо́рнім | на/в ізохо́рній | на/в ізохо́рному, ізохо́рнім | на/в ізохо́рних |